Клініка Доктора Дідевича
Сечовидільна система людини складається з нирок, сечоводів, сечівника та сечового міхура.

Фізіологічно й анатомічно сечові шляхи знаходяться в тісному зв'язку з репродуктивними органами.

У чоловіків найчастіше страждають нижні відділи сечових шляхів, причиною цього є відносно велика довжина сечівника.

Найпоширенішими є:
- запалення сечовипускального каналу (уретрит)
- запалення передміхурової залози (простатит).
Інфекційні захворювання сечових шляхів у чоловіків зустрічаються досить рідко.

Симптоми сечостатевих захворювань у чоловіків:
- відчуття важкості в промежині,
- біль або утруднене сечовипускання,
- переривчасте сечовипускання,
- відчуття неповного випорожнення сечового міхура,
- біль внизу живота, в паху, що віддає на внутрішню поверхню стегон або область попереку.

З такими симптомами слід відразу звертатися до лікаря.

У жінок серед захворювань сечостатевої системи переважають висхідні інфекції сечових шляхів. Причиною цього є анатомічні особливості жіночого сечівника (широкий і короткий). Легко потрапляючи в сечовий міхур, інфекція по сечоводу піднімається вгору, до нирок. При цьому захворювання протікають як в гострій, так і в хронічній формі.

Найпоширенішими є:
- запалення сечовипускального каналу (уретрит),
- запалення яєчників (аднексит),
- запалення сечового міхура (цистит),
- запалення нирок (пієлонефрит).

Симптоми сечостатевих захворювань у жінок:
- біль під час сечовипускання,
- слизисто-гнійні або гнійні виділення з уретри,
- болі внизу живота, які посилюються під час сечовипускання,
- гострий, «кинджальний» біль в кінці сечовипускання,
- помутніння, неприємний запах сечі,
- підвищення температури тіла,
- загальна слабкість.

Часто спостерігається безсимптомна бактеріурія - коли в аналізі сечі визначається наявність мікрофлори, при цьому захворювання не має зовнішніх ознак. У таких випадках лікування призначається вибірково: вагітним жінкам або тим, хто готується до хірургічного втручання.

Статистика показує, що захворювання сечостатевої системи у дітей незмінно входять в число лідерів дитячих захворювань.
У дітей інфекція виникає через мікроорганізмів, що пересуваються по сечоводу. Потрапляючи в сечовивідні шляхи, бактерії можуть стати причиною розвитку циститу, безсимптомної бактеріурії та пієлонефриту. У зв'язку з цим основним правилом профілактики розвитку інфекцій сечовивідних шляхів є належна гігієна зовнішніх статевих органів.
Лікування захворювань сечостатевої системи у дітей, чоловіків і жінок

Інфекції сечових шляхів викликаються грибками, бактеріями, паразитами і вірусами. Здебільшого вони є захворюваннями, що передаються статевим шляхом.

До нас в клініку звертається багато пацієнтів з різними захворюваннями сечостатевої системи. Це хронічні запальні процеси і порушення функції в:

- передміхуровій залозі (хронічний простатит),
- яєчниках (хронічний аднексит),
- ендометріоз матки і яєчників,
- функціональна кіста яєчників,
- мастопатія (як результат дисфункції яєчників, щитовидної залози),
- сечовому міхурі (хронічний цистит),
- нирках (хронічний пієлонефрит),
- порушення менструального циклу у жінок (дисменорея, аменорея) і багато інших;

Причину хронічного запального процесу в сечостатевій системі можна розділити на дві основні складові.

1. Попадання і розвиток патогенної інфекції (хламідії, трихомонади, гонокок, токсоплазма, уреаплазма, папіломавірус, цитомегаловірус і ін.).
2. Активізація в сечостатевій системі своєї умовно патогенної флори, якої існує понад 450 видів. У таких ситуаціях лабораторні дослідження на наявність інфекції при порушеннях і запальних процесах в сечостатевій системі дають негативний результат.

Багатьом відома ситуація, коли у подружжя при лабораторному дослідженні сечостатевої системи у одного присутні хламідії, трихомонади та ін., а в іншого немає. Це говорить про те, що у одного з них сечостатева система «ослаблена» і відповідно патогенні мікроорганізми легко в ній приживаються або ж активізується своя ж мікрофлора, призводячи до запалення і порушення функції.

Механізм дії сучасної гомеопатії, яка застосовується в нашій клініці спрямований на:

1. Відновлення функції, «здоров'я» і захисних можливостей сечостатевої системи, що призводить до позбавлення від патогенної і умовно патогенної інфекції, навіть якщо вона знаходиться внутрішньоклітинно, що підтверджується лабораторно;

2. Лікування проводиться комплексно з іншими порушеннями і захворюваннями в організмі, які призвели до «ослаблення» і порушення функції сечостатевої системи (захворювання органів травлення, гормональної системи, ЛОР органів і ін.).

У відновленій таким чином сечостатевій системі йде запальний процес, відновлюється функція і в подальшомуця система стає стійкою до потрапляння і розвитку в ній різної інфекції.

Більш детально дивіться розділ «Лікування»
Джерела:
Раснер П.И., Васильев А.О., Пушкарь Д.Ю. Воспалительные заболевания органов мочевой системы - Регулярные выпуски "РМЖ" №23, 2016, с.1553-1561.

Чернышева О.Е., Ярошенко С.Я., Инфекция мочевой системы у детей - Здоровье ребенка №7 (58), 2014 - с. 61-65.
Made on
Tilda